Загальна будова трансмісії

Гідромеханічна коробка передач складається з гідротрансформатора й ступінчастою механічною коробки передач. Гідротрансформатор не забезпечує необхідного діапазону передавальних чисел при високому ККД, відключення ведучого вала від веденого і руху автомобіля заднім ходом. Тому на автомобілях застосовують гідротрансформатори в поєднанні з ступінчастими механічними коробками передач, тобто об’єднані гідромеханічні коробки передач.

Гідротрансформатор складається з робочих коліс з лопатками: провідного (насосного), веденого (турбінного) коліс і нерухомого робочого колеса, що сприймає реактивний момент. Кожне робоче колесо закріплене на своєму валу: насосне колесо кріпиться на валу маховика двигуна; турбінне колесо кріпиться на первинному валу коробки передач; робоче колесо з’єднується з нерухомим валом через роликовий механізм вільного ходу.
Коробка передач (двоступенева) складається з первинного, вторинного і проміжного валів з зубчастими колесами, фрикційних зчеплень включення понижувальної і «прямий» передач і з’єднання насосного та турбінного коліс, зубчастого вінця і зубчастої муфти включення передачі заднього ходу з пневмоцилиндром і пружиною на штоку, великого і малого шестерних насосів, відцентрового регулятора.
При працюючому двигуні насосне колесо впливає лопатями на рідину, змушуючи її не тільки обертатися разом з ним, але і переміщатися уздовж лопатей у напрямку до виходу, внаслідок чого потік рідини проходить через турбінне колесо, потім через реактор і повертається до входу в насосне колесо. Рідина циркулює по замкнутому колу. При цьому насосне колесо передає енергію потоку рідини, а вона — турбінного колеса. Величини переданої потоком енергії і силового впливу на лопаті залежать від величини швидкості рідини та її напрями.
У автомобільних гідротрансформаторів реактор поєднаний з його нерухомим валом через роликовий механізм вільного ходу. При зміні напрямку моменту робочого колеса (через збільшення кутової швидкості турбіни) робоче колесо відключається і обертається вільно, не сприймаючи реактивного крутного моменту. З зменшенням кутової швидкості турбінного колеса механізм вільного ходу заклинюється, робоче колесо знову зупиняється і починає сприймати крутний момент. Такі гідротрансформатори називаються комплексними. Для підвищення ККД гідротрансформатори блокують, з’єднуючи насосне й турбінне колеса з допомогою фрикційного зчеплення.
У нейтральному положенні фрикционы понижувальної і «прямий» передач, з’єднання насосного та турбінного коліс вимкнені, й крутний момент на ведений (вторинний) вал не передається. На понижувальної передачі вмикається фрикціон. Крутний момент передається через гідротрансформатор, фрикціон понижувальної передачі, зубчаті колеса понижувальної передачі проміжного вала і зубчасту муфту включення веденого (вторинного) вала. Перемикання на пряму передачу відбувається автоматично, одночасним виключенням фрикціона передачі. Момент від ведучого (первинного) вала передається через фрикціон прямої передачі на ведений (вторинний) вал.
Для руху автомобіля заднім ходом зубчаста муфта вводиться в зачеплення з блоком зубчастих коліс заднього ходу, стискаючи пружину включення зубчастої муфти. Потім вмикається фрикціон понижувальної передачі. Крутний момент передається через гідротрансформатор, фрикціон понижувальної передачі, зубчаті колеса проміжного вала, блок зубчастих коліс заднього ходу і зубчасту муфту на ведений (вторинний) вал, який обертається в напрямку, протилежному обертанню ведучого (первинного) вала.

2