Їзда по дорогах ростова-на-дону, вже має на увазі собою регулярні історії. І коли на байкпості в оповіданнях, на таких випадках акцентують увагу, як щось видатне, у мене це викликає подив. Буває таке по кілька разів на дню, і якось виділяти не бачу сенсу. Прокинувся, вмився, завів мотоцикл, пару раз мало не збили — просто ще один літній день. Випадки з розряду від чотириколісних, не пропустив з другорядники, підрізання, різкі маневри без поворотників, не вважати мотоцикл повноцінним учасником дорожнього руху. Кілька секунд горить тобі зелений, поперечним червоний, але несподівано тачка-дрикачка вирішила — типу вона закінчує маневр і можна на 3 секунди палаючому червоному пролетіти. Це ростов, далі тільки краснодар, там ще гірше. Але є в моєму досвіді кілька історій які за ступенем упоротості виходять взагалі за межу.
Відразу хочу свою життєву позицію відзначити.по-перше, останні роки намагаюся їздити досить спокійно, з чистим номером, повною екіпіровкою. На дорозі не творю треш, не б’ю дзеркала (хоча каюсь, було кілька разів в моєму досвіді таке колись). Завжди користуюся поворотниками, що на машині, що на мотоциклі. Вважаю кожен повинен нести відповідальність за свої дії і те, що відбувається навколо. По друге, в цілому з людьми намагаюся вести себе ввічливо, навіть під час конфліктів. До бійки або сутички тим більше намагаюся не доводити. Розумію-невідомо що за людина перед мною, і що у нього в голові. Може грубість або мат спокійно сприйме, а може для нього це критично, і дістане зброю і порішає на місці. Та й знову ж таки, просто зайвий раз вихопити по обличчю мало приємного, а травми отримувати тим більше. А невідомо якою підготовкою людина володіє і що може (габарити тіла тут не мають ніякого значення, брюс лі нагадаю важив 60кг). Тут оступлюся і пригадаю випадок у мене в секції дзюдо, на змагання дід привіз дітлахів. На вигляд типовий середньостатистичний дід, ну тільки по вухах можна щось зрозуміти. Але в 72 роки він на татамі такий майстер клас показував. Наш тренер, на його тлі учнем здавався. А дід цей, потім я дізнався, олімпійських чемпіонів тренував, був спаринг партнером якогось чемпіона світу з боротьби. Уявіть хто – небудь по дурості вирішить такого діда на вулиці образити. Та й крім як вихопити самому, є неілюзорний ризик нанести травму, або що гірше опоненту. У минулому в сумі років десять займався різними єдиноборствами, брав участь у турнірах зі змішаних боїв. Служив в армії в такому місці і такому підрозділі, де не тільки строєм крокуєш. Ще й порох понюхаєш і навички здобуваєш специфічні, і до виду крові своєї та чужий звикаєш. Так само був у моєму досвіді випадок, коли біля будинку п’яний на мене кинувся. Я його акуратно на землю приземлив, намагаючись щоб він головою об асфальт не приклався. Його це не зупинило, він схопився і знову кинувся. Довелося ще раз прикласти і больовий зробити. Тільки ось, то що на тренуваннях для тренованих хлопців норма, для хлопця з вулиці виявилося з надлишком. Усвідомив це коли він вже синіти і задихатися почав. Ось з тих пір у мене і страх вступати в конфлікти на вулиці. Або є ризик нарватися на майстра кунг-фу, і бути поламаним. Або навпаки, людина виявиться кволенький, і я йому в запалі можу завдати надмірні травми з відповідною відповідальністю в подальшому. І короткий висновок з усього цього: якщо немає ризику здоров’ю або життю мені або близьким — я максимально коректний, спокійний і поважаю інших людей. Віддаю перевагу перш за все домовитися і розійтися зі світом. Пару фотографій часів молодості для наочності. Щоб не уславитися інтернет бійцем рейнджером, а в реалі високоранговий танкіст іса.
центр гірської і тактичної спецпідготовки 2009р. Може хто дізнається знайомі місця.
турнір зі змішаних боїв» дух воїна 12 ” 2012р краснодар.
Історія 1.сталася в 2017 році, володів я тоді ктм дюке 390. Сонячним днем їду по ростову, вул. Ларіна, для ростовських пояснення. А по цій вулиці практично завжди йде щільний трафік, одностороння дорога в 3 смуги. Причому смуги широкі, в годину пік там народ ущемляється в 4 смуги. Рухаюся в другій смузі, в той момент обганяв таксиста міжряддям, але залишався в межах розмітки своєї смуги, швидкість трохи вище потоку, приблизно кілометрів на 15-20. Вже майже обігнав, як помічаю боковим зором що крило бусика зліва, без всяких поворотників починає різко на мене насуватися. Я автоматом сигналю йому, починаю вправо притискатися як би підрізаючи таксиста, але і одночасно прискорюючись щоб піти з небезпечної ситуації. Бусик від сигналу різко сіпнувся назад в свою смугу, і сердито загудів мені у відповідь. Для мене в ростові, це не сказати щоб якась екстраординарна ситуація, тому я спокійно їхав далі по своїй смузі. Далі половина потоку повертає на односторонню дорогу наліво, теж з трьома смугами. Половина продовжує їхати прямо. Мені треба було наліво, я перебудувався і на повороті зупинився пропустити пішохода. Крім мене ніхто більше не повертав. Пішохід вже майже пройшов дорогу, а мою смугу давно звільнив, я рушаю і тут бачу праворуч по широкій дузі той бусик, віто 638 в поворот залітає, мало не притираючи пішохода який на той час майже перейшов дорогу. Думаю во дурень зовсім, повно таких на дорогах. І тут він різко підрізає мене і по гальмах, а потім далі їде. Я думаю зовсім ебобо упоротий. Але тільки трохи швидкість набравши, бусик перед мною знову по гальмах, і я відповідно гальмую і потім дає по газах на повну. Не думаю, це зовсім вже через край, зараз наздожену його. На наступному перехресті попадається червоний. Підкочую до нього, до водійських дверей і починаю з ним розмовляти, спокійно без мату. Питаю, що твориш те? там сидить дядько, в кепці, з вусами, такий маріо, йде на дракона. Починає мені там висловлювати, малолітки нах, їздять не зрозумій як нах і в тому ж дусі тираду. Я показую на узбіччя і кажу: припаркуйся, поговоримо, хто не правий і як пдр на це дивляться. Він продовжує тираду, я повторюю-припаркуйся і переговоримо. Він починає взагалі мало не на вереск переходити, погрожувати. Кудись нахиляється дістає пістолет і голосно бурчить. Типу малолітки задовбали, він відстрілювати таких буде і вчити життя і все в такому дусі. Я вже починаю заводиться, але тим не менш намагаюся спокійно повторити — ну припаркуйся, навчиш чого там хочеш, ось узбіччя, давай. Загоряється зелений, він ворушачи вусами все так же щось верещав і розмахував пістолетом. Я такий думаю, пістолет не знайомий, навряд чи бойовий. Скоріше за все травмат або газовий, а я в повній екіпіровці, так що думаю накрайняк постріл в груди перенести зможу, треба на наступному світлофорі наздогнати і договорити. Чому він там малоліток вчити зібрався.
навіть в найлютішу спеку їжджу екіпірований, приблизно так
Вусань дав такого тапка, що я не міг за ним в потоці наздогнати. Ну знову ж таки, я без фанатизму за ним їхав, не провокуючи дтп і не підвищуючи ризики під чийсь бампер намотатися. Бачу попереду зелений починає моргати на пішохідному переході. Думаю ну ось, секунд 20 буде з ним поговорити. Під’їжджаємо, бусик, я слідом, на світлофорі вже горить червоний, пішоходи вже крок на проїжджу частину роблять. Маріо спочатку трохи пригальмовує, а потім по газах і на червоний зривається вперед і їде. Просто стою і перетравлюю все, що сталося, бувають же такі ушлепкі на світі. На словах крутий покарала, а як попросив детальніше продемонструвати якості, так відразу по конях і в білий світ полетів.
Історія 2: трапилася через рік, спочатку травня 2018го, я місяць як пересів на бмв ф800р, їздив задоволений. Ось так само одним сонячним днем їду по західному (район ростова) на робочу зустріч. Знову одностороння дорога, тільки двох смугова і запарковані машинами узбіччя. У мене настрій прекрасний, змінив мотоцикл, з’їздив на ньому на травневі на море, справи по роботі йдуть теж відмінно. Тут ще серйозний і статусний замовлення намічається. Загалом їхав я на розслабоні, близько кілометрів 50 на годину, нарівні з потоком. Тут бах, з лівого узбіччя, без поворотника, різко вирулює дуже побачила життя вазівська десятка. Знову ж таки, як ростовському, для мене це рядове вважай щоденне явище, тому якогось ризику дтп не створило. Я трохи знизив швидкість, трохи зрушив на дорозі, але тим не менше для проформи йому посигналив. Далі потік встав, я підкочую неспішно (у мене дуже гарний настрій був) до машини, з пасажирського боку. Вікно відкрите, я у нього питаю-чого так без поворотника, з узбіччя вирулюємо, недобре створювати аварійні ситуації. На що водій мені таким гучним голосом починає висловлювати: «мені похрен, мені похрен, і похрен ваші аварійні ситуації». Знаєте, від такої відповіді я прям в ступор впав. Коли дорослий чоловік тобі таке заявляє, що тут можна відповісти? я просто у нього запитав – ти дурень? реально дурень? поки йшло спілкування потік вже рушив і нам ззаду посигналили, ми починаємо рушати одночасно а водій аж нахилившись до пасажирського вікна продовжує видавати: “що ти зробиш,Мені похрен що ти на бмв, мені похрен що ти байкер, похрен поворотники і підрізання». Ось як на це варто було реагувати? якщо дорослу людину не навчили цінності поваги інших, і елементарним правилам пдр і користі поворотників конкретно, бити йому обличчя? кричати матом? влаштовувати розбирання? я вже опустив візор, коли рушив, вважаючи діалог закінченим, і просто подивившись на нього покрутив пальцем біля скроні. І далі я почав прискорюватися йдучи від нього, не сильно швидко, він мене наздоганяє і кричить: і взагалі бмв гавно, бмв повне гавно. Ну останнє мене просто розсмішило, вирішив скинути його з хвоста, додавши газу міжрядів пішов вперед. Їду і думаю, а як треба було відреагувати в цій всій ситуації. Гальмувати і влаштовувати розборки, битися? щось пояснювати? мені через місяць 30 років, у мене невеликий бізнес і мене чекають на зустрічі де присутні директор виробництва, голова ради ветеранів бойових дій дона, представник з адміністрації і ми будемо обговорювати проект реставрації меморіалу пам’яті загиблих в гарячих точках. Запізнюся на півгодини,що буду всім цим чекають мене людям говорити? вибачте, запізнився, бив обличчя одному ушлепку на дорозі. Ну чи не смішно.
Я і моя беха-гавно
той самий меморіал, який ми потім наступного року все літо реставрували
Історія 3проізошла через рік, в 2019. Їдемо з дівчиною все так же на бехе, по нагібіна. Попереду т-подібне перехрестя з вул.ларіна (вона фігурувала в першій історії.) і світлофор. У нас три смуги, ліву зазвичай займають ті хто на світлофорі повертає наліво, на ларіна. Хоча за правилами на ній дозволений проїзд і прямо, але зазвичай ті хто прямо намагаються зайняти середню, щоб не чекати поки повертають зловлять вікно в зустрічному потоці і зможуть повернути. Середню ті хто їде далі по нагібіна, а права це виділенка для громадського транспорту. По ній зазвичай байкери без номерщики або бруднономерщики спокійно потік і пробки об’їжджають, але як ви пам’ятаєте ж я не такий. У мене номер на виду для всіх, і правила я намагаюся дотримуватися. Їду в смузі ближче до міжряддя, по центральній. Попереду в потоці, без поворотника машина різко перебудовується в ліву смугу, вона була більш вільною в той момент. Ну нічого незвичайного, повертати наліво треба, ось і перебудувався я автоматом думка народив. А то що різко і без поворотників, це ж ростов дитинко. Через кілька секунд я оцінюю дорожню обстановку теж перебудовуюся в ліву смугу. Ближче до перехрестя, видно стоять авто з поворотниками наліво, і та машина попереду так само несподівано і без поворотників впихається вправо на середню смугу. Я спокійно її наздоганяю і переганяю по лівій смузі і зупиняюся на перехресті, горить червоний. Загоряється зелений, потік рушають, і два автомобілі попереду мене рушають і притискаються в бік зустрічки. Звичайне явище на цьому перехресті. Мені тим самим звільняється пів смуги, що дозволяє просто їхати прям, не треба ні перебудовуватися в центральну смугу, не робити міжряддя. Вже майже проїхав перехрестя як помічаю боковим зором ту шалену тачку збоку і вона починає перебудовуватися в мене, я одночасно відкриваю газ і сигналю. Тачка шарахається назад в свою смугу, я їду далі.
червоним позначив траеторію руху девахи, жовтим я на мотоциклі. Зеленим, це як рухають повертають на ларіна. Не звертайте увагу на розмітку, це в минулому році тільки зробили з кишенею.
Включаю інтерком і починаємо з дівчиною обговорювати, скільки недоумкуватих на дорогах і що вони витворяють. На наступному перехресті утикаємося в потік, зупиняюся і чую гудок. Обертаюся, трохи позаду мене в сусідній смузі стоїть та машина і звідти висовується мадам, плюс мінус моя ровесниця. Я піднімаю візор і вона починає кричати: ти че мерзота улі ти там сигналиш, взагалі охренел. Нічого сигналити, роз’їздилися тут. Там тирада була довшою, просто за давністю я призабув решту. Як і в попередньому випадку, мене монолог просто увігнав в шок, очікував що там вибачаться, скажуть не помітили або ще що таке, але наїзду з матами я явно не очікував. Дивлячись на водійку я тільки і зміг що біля скроні покрутити. А вона побачивши це продовжила: улі ти там пальці крутиш, мат перемат, я тебе зараз взагалі зіб’ю, будеш знати. Чесно скажу, був би один, я думаю сліз би з мотоцикла і їй втягнув. Але тоді, мене даша в інтерком, мабуть відчувши мій стан стала заспокоювати. Каже не звертай увагу, ти ж бачиш вона ненормальна. Давай поїдемо спокійно далі.
Такі три історії які мені запам’яталися. Вже пару років як хотів про них написати. Напевно і у вас є щось надзвичайне, повідайте.а ще у мене в планах описати три люті історії з паркуванням мотоцикла. Які за ступенем упоротості не сильно поступаються цим. І є два випадки коли я все таки вплутався в бійку на дорозі.
