У цій частині ми спустимося з гір в спекотне літо. Наш шлях лежить на схід, до узбережжя каспійського моря. За планом просто проїхатися уздовж узбережжя, заглянути в парочку місць і вдосталь накупатися в море.
13 липня. підйом поблизу селища гоа, як виявилося ми встали на стежці і перегородили шлях худобі.))) вірніше я встав дуже рано намагаючись зловити хот щось в каламутній воді річки. Побродивши з вудкою вздовж річки близько години, кинув це заняття і пішов на пошуки води для чаю. Таку картину я побачив по приходу в табір.
Сьогодні за планом дістатися до селища приморський і встати там табором на березі каспію. Так само постаратися при цьому по дорозі відвідати самурський ліановий ліс. Їхати до узбережжя якихось сто з невеликим кілометрів, тому ми нікуди не поспішаємо.
Неспішно рушили, проїхали пару завалів і якось швидко опинилися на жаркій рівнині. Клімат різко змінився і нам тут же захотілося назад в прохолоду гір))) обливаючись потім рухаємося до наміченої мети.
До селища приморський зовсім не далеко, в’їжджаємо в ліс і ось вони ліани. Трохи пофоткалися і під стрекотіння цикад їдемо далі.
Ще вона локація в лісовій гущавині, на maps.me воно позначено як «»святе місце, що виконує бажання”. Osmand каже що це мусульманська святиня зіярат. (41.839541, 48.561415) заїхали, зустріли там доглядача і попили чай з цукерками.
А ось і каспій!!! вискакуємо на пляж, прем по узбережжю в пошуках відповідного місця під намети.
Впираємося в невелику річечку впадає в каспій-прісна вода це добре, беремо брід і відкручуючи ручку газу рухаємося по глибокому піску в бік лісу. Тут ми кинемо намети. Вобщем розклад такий – вже годинах до чотирьох у нас стояв табір. Хороший долати, настав час відпочивати!) до вечора отмокаем в море.
Містечко тут шикарне, проте хочу відзначити що в самурському лісі який є до слова заповідником велика кількість шакалів. З настанням темряви вони вийшли до наших наметів, тяфкали, вили, бігали навколо і не давали спати. Ми перекрикувалися з максом лежачи в наметах, було моторошно. До макса вони навіть намагалися залізти в тамбур намету, мабуть відчули їжу.))) гучна розмова і крик відлякали їх, не з першого разу правда))) короч хто побажає встати там табором будьте готові. Для нас це стало повною несподіванкою, такого нахабного звіра я ще ніде не зустрічав.
14 липня.
Рухаємо далі по точках. Спочатку був лунь. Ось це махина!!!
Потім дербент. Рух жесть, натовпи туристів. Народ тут вже не такий як в горах, ми це відразу відчули. Що поробиш місто зла сила. Особливо розповідати нічого, макс зустрівся з друзями, посиділи в кафешці.
Зізнатися чесно в дербент заїхали для галочки, подивилися, пообідали і в дорогу. Тримаємо курс на станцію інчхе, прийшла наводка мовляв там пляж класний.
Затарюємося продуктами по дорозі і на точку. Знайшли тихе місце швидко і ще по світлому поставили намети. А потім до самого темна знову відмокали в море.
15 липня. сьогодні наші шляхи з максом розходяться. Мені до дому до хати, а йому підкорювати ельбрус. Але спочатку ще одна точка по маршруту, а саме бархан сари-кум.
Покатати по бархану не вийшло-заповідник. Навіть не скрізь по ньому ходити можна то, купуємо квитки йдемо по екотропе. Бархан величезний і обов’язковий до відвідування!)
Поруч з касою біля парковки є орлиний притулок. Тут лікують і виходжують пернатих потрапили в біду. Поспілкувалися з єгерем, каже частенько птах потрапляє в дрон, так що польоти тут заборонені.
Ну а далі обід і ми прощаємося з максом. На одному кільці в хасавюрт наші шляхи розходяться. Спасибі друже за компанію! хороша команда у нас вийшла!
Ось і залишився я один, і вільний сам вибирати маршрут. Беру курс на астрахань.проїжджаю кизляр, в одному з приватних дворів купую у діда півторашку вина, тут же закуповуюся продуктами і пру до переможного.
Вечір застав мене поблизу селища артезіан, заправляюся і трохи проїхавши вперед пірнаю в бархани, ставлю намет.
Продовження слід…
