Головними джерелами поповнення бюджетів міст і територіальних громад є податки, які сплачують усі працівники та підприємці, незалежно від того, на чому вони пересуваються.
Власне “автомобільні «податки покривають утримання й розвиток доріг міст лише приблизно на третину, інформують»тексти”.
Аргумент про те, що дороги нібито будуються коштом власників автомобілів, регулярно виникає в інтернет-дискусіях — мовляв, несправедливо, що транспортний податок і акциз на пальне місто витрачає на пішохідні зони та велосипедні смуги.
Однак транспортний податок розміром 25 тисяч гривень сплачують лише власники тих автомобілів, яким менш ніж п’ять років і які коштують понад 2,25 мільйона.
Таких автомобілів небагато, тож питома вага такого податку в бюджетах міст — сміховинна.
Для бюджету києва це 0,11%, для львова — 0,05%.
Щодо акцизу, то його платять усі водії, заправляючи автомобіль. Цей податок становить 40% від вартості пального. При цьому левова частка паливного акцизу потрапляє до державного дорожнього фонду, з якого держава фінансує утримання й будівництво автомобільних доріг загального користування — переважно міжміських автошляхів.
13,44% паливного акцизу потрапляє до міського бюджету, без цільового призначення»на дороги”.
Акциз поповнює бюджет києва на 1,3%, львова — на 1,4%.
Натомість головними джерелами поповнення бюджетів міст є податок на доходи фізичних осіб та єдиний податок, які сплачують усі працівники та підприємці, незалежно від того, на чому вони пересуваються.
А додаткові податки, які сплачують автомобілісти, йдуть переважно на міжміські дороги загального користування.
Неодноразово в аналітиці згадувалося також, що автомобілісти не компенсують збитки, що їх завдають місту затори, аварії, забруднення повітря й шумове забруднення тощо.
